Методичні рекомендації


                            Трудове навчання (технології). Креслення
Відповідно до типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення предмета трудове навчання у 2016-2017 навчальному році відводиться:
у 5 – 6 класах – 2 год. на тиждень;
у 7 – 9 класах – 1 год. на тиждень;
у 10 – 11 класах (незалежно від профілю) – 1 год. на тиждень;
у 10 – 11 класах технологічного профілю – 6 год. на тиждень.
Кількість годин трудового навчання в усіх класах може збільшуватися за рахунок годин варіативної складової навчальних планів, передбачених на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації. Впровадження курсів за вибором технологічного спрямування також може здійснюватися за рахунок варіативної складової.
Вивчення трудового навчання в 2016-2017 навчальному році здійснюватиметься за такими навчальними програмами:
5 – 8 класи – «Навчальна програма з трудо­вого навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 – 9 класи» (авт.: В. Сидоренко та інші), затверджена наказом МОН України від 29.05.2015 № 585;
9 клас – «Трудове навчання. 5 – 9 класи» (нова редак­ція) (за загальною редакцією В. Мадзігона);
10 – 11 класи - «Технології. 10-11 класи» (авт.: А. Терещук та інші).
Усі зазначені навчальні програми та програми з креслення розміщено на офіційному веб-сайті МОН України (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html).
Змістове наповнення навчального предмета «Технічна творчість» (для спеціалізованих шкіл з навчанням українською мовою і поглибленим вивченням предметів технічного (інженерного) циклу) може здійснюватися за рахунок курсів за вибором відповідного спрямування.
Учні 5 – 8-их класів в 2016-2017 навчальному році навчатимуться за новою програмою, яка містить обов’язкову для вивчення складову та варіативну.
Обов’язкова для вивчення складова обирається школою із запро­понованих блоків залежно від умов поділу на групи хлопців і дівчат, кадрового забезпечення та інтересів учнів.
Для 5 класу пропонується на вибір два блоки:
Блок 1. Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП.
Блок 2. Технологія виготовлення текстильних виробів з аплікацією.
Для 6 класу пропонуються такі блоки:
Блок 1. Технологія виготовлення виробів із тонколистового мета­лу та дроту.
Блок 2. Технологія виготовлення вишитих виробів.
Для 7 класу пропонуються такі блоки:
Блок 1. Технологія виготовлення виробів із деревини.
Блок 2. Технологія виготовлення виробів, в’язаних гачком.
Для 8 класу пропонуються такі блоки:
Блок 1. Технологія виготовлення виробів із сортового прокату та листового металу.
Блок 2. Технологія виготовлення  швейних виробів.
Блок 3. Технологія виготовлення виробів інтер’єрного призначення.
Освоєння варіативних модулів здійснюється на основі проектно- технологічної діяльності. Варіативні модулі обираються залежно від матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального про­цесу, бажання учнів, регіональних традицій. Навчальною програмою передбачено переліки варіативних модулів, що можуть вивчатися учнями 5-6 класів та 7-9 класів.
Перелік варіативних модулів для 5 – 6 класів:
1.     Технологія виготовлення народної ляльки.
2.     Технологія виготовлення м’якої іграшки.
3.     Технологія виготовлення виробів, оздоблених об’ємною  аплікацією.
4.     Технологія виготовлення вишитих виробів.
5.     Технологія виготовлення швейних виробів (машинним способом).
6.     Технологія виготовлення виробів, плетених із бісеру.
7.     Технологія виготовлення виробів із бісеру на дротяній основі.
8.     Технологія виготовлення писанок.
9.     Технологія приготування страв.
10.                       Технологія виготовлення виробів,  оздоблених аплікацією з природних матеріалів.
11.                       Технологія вирощування рослин (квітів) та догляд за ними.
12.                       Технологія догляду за тваринами.
13.                       Технологія виготовлення дерев’яної іграшки.
14.                       Технологія виготовлення сувенірів із деревинних матеріалів.
15.                       Технологія виготовлення виробів із деревини та деревинних матеріалів      (способом ажурного випилювання).
16.                        Технологія оздоблення виробів елементами геометричного різьблення.
17.                       Технологія виготовлення макетів архітектурних споруд із деревини та деревинних матеріалів.
18.                        Технологія виконання електротехнічних робіт.
19.                       Технологія оздоблення виробів художнім випалюванням.
20.                       Технологія виготовлення виробів із тонкого листового металу.
21.                       Технологія виготовлення виробів із дроту
22.                       Технологія виготовлення виробів способом металопластики.
Перелік варіативних модулів для 7 – 8 класів:
1.     Технологія виготовлення виробів, в’язаних гачком.
2.     Технологія виготовлення виробів, в’язаних спицями.
3.     Технологія виготовлення швейних виробів (машинним способом).
4.     Технологія оздоблення одягу.
5.     Технологія виготовлення виробів у техніці «макраме».
6.     Технологія виготовлення виробів, оздоблених мережками.
7.     Технологія виготовлення виробів, оздоблених гладдєвими швами.
8.     Технологія виготовлення  виробів, оздоблених  українською народною вишивкою.
9.     Технологія оздоблення  виробів  вишивкою  бісером.
10.                       Технологія виготовлення сувенірів із текстильних матеріалів.
11.                        Технологія ремонту та оновлення одягу.
12.                        Технологія виготовлення писанок.
13.                       Технологія приготування страв. Традиції української національної кухні.
14.                       Технологія заготівлі та зберігання продуктів харчування.
15.                       Технологія вирощування рослин та догляд за ними.
16.                       Технологія природного землеробства.
17.                       Технологія виготовлення виробів із шкіри.
18.                       Технологія плетіння виробів із лози.
19.Технологія плетіння виробів із соломи.
20.Технологія виконання електротехнічних робіт.
21.Технологія оздоблення виробів із деревини геометричним різьбленням.
22.Технологія виготовлення та  оздоблення виробів із деревини різьбленням.
23.Технологія оздоблення виробів об’ємним різьбленням.
24.Технологія оздоблення виробів інтарсією (інкрустацією).
25.Технологія оздоблення виробів із деревини мозаїкою.
26.Технологія виготовлення  виробів із деревини (з використанням ручних способів обробки).
27.Технологія виготовлення виробів із деревини (способом токарної обробки).
28.Технологія виготовлення виробів із сортового прокату (з використанням ручних способів обробки).
29.Технологія виготовлення виробів із металу (способом токарної обробки).
Із зазначених переліків для кожного класу треба обрати по 2 варі­ативні модулі (5 – 6 клас), на освоєння яких відводиться по 20 годин навчального часу та 1 варіативний модуль (7 – 8 клас) в обсязі 16 год. Освоєння варіативних модулів відбувається за окремо розро­бленими програмами до них. Варіативний модуль для 5 – 6 класів можна обрати лише один раз у 5 або 6 класах, для 7 – 8 класів – лише один раз у 7 або 8  класах.
Результатом діяльності учнів при вивченні кожного блоку обов’язко­вої для вивчення складової програми має бути виріб, а будь-якого варіа­тивного модуля – проект.
Уся проектна документація (зображення виробу, розрахунок ма­теріалів, послідовність виготовлення тощо) учнями 5-8 класів ви­конується в робочих зошитах.
     Навчальна програма, за якою навчатимуться у цьому році учні 9 класів, по­будована за модульною системою. У першому півріччі учні вивчають варіативний модуль, а у другому проектують та виготовляють комплексний виріб. Вивчення варіативного модуля відбувається за окремо розробленими програмами. Із розробленого переліку варіативних модулів, які можуть вивчатися у 9 класі, вчитель обирає модуль (який не вивчався у 7-8 класах) у залежності від матеріально-технічної бази, фахової підготовленості, регіональних традицій наповнюваності класів та бажання учнів. Варіативні модулі розраховані на 16 годин кожен.
Варіативні модулі, які пропонуються для вивчення у 9 класі (Програма «Трудове навчання. 5—9 класи» (нова редакція) (за загальною редакцією В. Мадзігона)):
1. Технологія оздоблення одягу.
2. Технологія писанкарства.
3. Технологія виготовлення швейних виробів (машинним способом).
4. Технологія вирощування рослин та догляд за ними.
5. Технологія вишивання мережками.
6. Технологія оздоблення виробів геометричним різьбленням.
7. Технологія електротехнічних робіт.
8. Технологія заготівлі та зберігання продуктів.
9. Технологія інтарсії, інкрустації.
10. Технологія плетіння з лози.
11. Технологія мозаїки по дереву (маркетрі).
12. Технологія обробки деревини.
13. Технологія приготування страв. Традиції української національної кухні.
14. Технологія природного землеробства.
15. Технологія слюсарної обробки металів.
16. Технологія плетіння з соломи.
17. Технологія токарної обробки деревини.
18. Технологія токарної обробки металів.
19. Технологія української народної вишивки.
20. Технологія виготовлення виробів у техніці «макраме».
21. Технологія виготовлення виробів, в’язаних гачком.
22. Технологія виготовлення виробів, в’язаних спицями.
23. Підсумковий проект. Проектування та виготовлення комплексного виробу.
Учні старшої школі в 2016-2017 навчальному році незалежно від профілю навчання (крім технологічного) освоюють навчальний предмет технології (трудове навчання). Навчальна програма має модульну структуру і складається з двох частин – інваріантної та варіативної. Основою інваріантної складової є базовий модуль   «Проектні технології у перетворюючій діяльності людини». На вивчення базового модуля  у 10-11 класах відводиться  по 12 годин. Вивчення другої частини  програми передбачається в обсязі 20 годин (один варіативний модуль). Модулі слід обирати з урахуванням побажань учнів, матеріально-технічної бази навчальних шкільних майстерень, фахової підготовленості вчителя. Це дасть можливість учням, незалежно від профілю навчання, оволодіти практичними технологіями, які викликають зацікавленість. Варіативний модуль для 10 – 11 класів можна обрати лише один раз у 10 або 11 класах. Варіативні модулі мають засвоюватися старшокласниками через проектну діяльність, результатом якої є творчий проект.
Перелік варіативних модулів до навчальної програми «Технології. 10-11 класи»:
Технологія бісерного плетіння на дротяній основі.
Технологія художнього різьблення по дереву.
Технологія геометричного гострокутного гуцульського різьблення.
Основи лісового господарства.
Технологія виготовлення малих архітектурних форм.
Технологія вишивання технікою мережки.
Технологія  художнього набивання на тканині.
Технологія плетіння спицями
Технологія рельєфного різьблення.
Технологія розпису на склі.
Технологія соломоплетіння.
Технологія інкрустації виробів з деревини.
Технологія токарної обробки деревини.
Технологія вишивання стрічками.
Технологія виготовлення м’якої іграшки.
Технологія вишивання шовковими стрічками.
Технологія писанкарства.
Технологія клаптикового шиття (печворк).
Технологія хлібопекарського та кондитерського виробництва.
Технологія об’ємної вишивки.
Технологія виготовлення листівок.
Технологія ниткової графіки.
Технологія художньої обробки деревини випилюванням.
Технологія в’язання гачком.
Технологія дизайну інтер’єру.
Технологія пірографії (випалювання на деревині).
Технологія дизайну шкільних та офісних меблів.
Технологія ручного розпису тканини.
Технологія виготовлення штучних квітів.
Технологія ліплення.
Технологія ручного ткацтва.
Технологія виготовлення подарункових упаковок.
Технологія виготовлення дитячого одягу.
Технологія дизайну предметів інтер’єру.
Об’ємне комп’ютерне моделювання.
Технологія виготовлення виробів із сучасних деревних матеріалів.
Технологія аплікації з текстильних матеріалів та фурнітури.
Технологія виготовлення народної ляльки-оберега.
Технологія матчворку (конструювання із сірників).
Технологія вишивання весільних рушників.
Технологія вишивання сорочки.
Технологія вишивання бісером.
Технологія бісерного ткацтва.
Технологія декупажу.
Технологія пошиття швейних виробів (із суцільнокроєним рукавом, на основінічної сорочки).
Технологія конструювання та моделювання швейних виробів.
Технологія конструювання жіночого одягу.
Технологія пошиття плечового виробу з капюшоном (за журнальною викрійкою).
Технологія пошиття домашнього взуття.
Технологія печворку в’язаного гачком.
Технологія валяння виробів.
Технологія мозаїки по деревині (маркетрі).
Технологія макетування зброї.
Технологія електротехнічних робіт (виготовлення електрофікованих виробів).
Технологія довбарства.
Технологія виготовлення виробів із екструдованого пінополістеролу.
Технологія художньої в’язі.
Технологія шкіряної пластики.
Технологія ремонту та виготовлення меблів.
Технологія виготовлення штучних приманок для вудіння риби.Особливістю технологічного профілю є широкий перелік спеціалізацій, за якими може здійснюватися навчання (наказ Міністерства освіти і науки від 01.10.2008 № 893):
Деревообробка.
Кулінарія.
Основи дизайну.
Агровиробництво.
Будівництво. Опоряджувальні роботи.
Енергетика.
Конструювання та моделювання одягу.
Легка промисловість.
Матеріалознавство та технологія конструкційних матеріалів.
Металообробка.
Основи бджільництва.
Технічне проектування.
Українська народна вишивка.
Художня обробка матеріалів.
Швейна справа.
Технології сільськогосподарського виробництва.За наявності відповідного грифа Міністерства освіти і науки профільне навчання може здійснюватися за авторськими програмами з інших, не передбачених переліком спеціалізацій.
У межах технологічного профілю також можлива професійна підготовка старшокласників. Наказом Міністерства освіти і науки № 904 від 23.09.2010 р. затверджено Типові навчальні плани та Типові програми професійно-технічного навчання для учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Зазначені плани та програми розроблено з метою узгодження Державних стандартів професійно-технічної освіти та навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.
Професії, за якими здійснюється професійно-технічне навчання відповідно до Типових навчальних планів та Типових програм розділено за трьома групами у залежності від кількості годин, що відводиться на їх опанування.
До першої групи відносяться:
-                «Продавець (з лотка,  на ринку)»;
-                «Водій автотранспортних засобів категорії «В»»;
-                «Водій автотранспортних засобів категорії «С»»;
-                «Манікюрниця»;
-                «Штукатур».
На опанування зазначених професій відводиться до 480 годин навчального часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю (наказ МОН від 27.08. 2010 № 834, додаток 10) та 10 робочих днів навчальної практики у 10 класі.
До другої групи відносяться:
-                «Вишивальниця»;
-                «Агент з організації туризму»;
-                «Оператор комп'ютерного набору»;
-                «Різьбяр по дереву та бересту»;
-                Інтегрована професія – «Швачка, Кравець».
На опанування зазначених професій відводиться до 540 годин навчального часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю та 20 робочих днів навчальної практики у 10 класі.
До третьої групи відносяться:
- «Секретар керівника (організації, підприємства, установи)»;
- «Касир (на підприємстві, в установі, організації)»;
- «Перукар (перукар-модельєр)»;
- «Молодша медична сестра з догляду за хворими»;
- «Офіціант»;
- «Секретар-друкарка»;
- «Слюсар з ремонту автомобілів»;
- «Столяр будівельний».
 На опанування зазначених професій відводиться до 680 годин навчального часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю, по 2 години на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок варіативної складової навчальних планів та 20 робочих днів навчальної практики у 10 класі.
Збільшення часу навчальної практики передбачається тільки для професійного навчання з метою забезпечення потрібної кількості навчальних годин. Збільшення навчальної практики можна уникнути за рахунок виділення (збільшення) годин з варіативної складової навчальних планів.
У випадку, коли кількість годин на опанування професії менша передбаченої навчальними планами, рекомендуємо запроваджувати профільні курси та курси за вибором профорієнтаційного спрямування, які мають відповідний гриф Міністерства.
Здійснення професійно-технічного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах та міжшкільних навчально-виробничих комбінатах можливе і за іншими професіями, за умови дотримання вимог Державних стандартів професійно-технічної освіти.
Змістове наповнення технологічного профілю може складатися з декількох курсів за вибором «Професійні проби». Такі курси освоюються учнями послідовно. Програми таких курсів повинні мати відповідний гриф МОН України.
Курси за вибором «Професійні проби» можуть освоюватися за рахунок варіативної складової навчальних планів учнями, що навчаються за будь-яким профілем.
Сучасне трудове навчання базується на практичній діяльності учнів. Кожен урок повинен мати практичну спрямованість.
Зміст практичних робіт визначається вчителем самостійно залежно від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. Вивчення теоретичного матеріалу доцільно проводити під час практичної роботи, однак не ви­ключається можливість проведення уроків засвоєння нових знань, у ході яких учитель може подати навчальний матеріал усього мо­дуля або його окремої частини. Такі уроки в навчальному процесі мо­жуть бути поодинокими.
Резерв часу, передбачений програмою, учитель може використати на підсилення окремих складових навчальної програми на свій вибір.
До переліку практичних робіт варто включати такі, що сприяють формуванню національно-патріотичних почуттів учнів. Це можуть бути предмети і речі, що у своєму змісті пов’язані з народною культурою українців, а саме: виготовлення декоративно-ужиткових і ремісничих  виробів, що характерні для побуту нашого народу. Також це можуть бути вироби військово-патріотичного призначення (різноманітні за конструкцією та складністю виготовлення «пічки», «якорі» для пошуку розтяжок, маскувальні сітки, сумки для аптечок, рукавиці, сувеніри з патріотичною символікою тощо).
Навчання хлопців і дівчат на уроках трудового навчання від­бувається окремо. Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки Укра­їни від 20.02.02р.
№ 128, і відбувається за наявності в класі більше 27 учнів для міських шкіл та більше 25 для сільських. Якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи на гендерній осно­ві, можна скористатись іншими варіантами формування груп: з пара­лельних чи наступних класів; поділ на групи за рахунок варіативної складової навчального плану.
Під час роботи в навчальній майстерні на кожному уроці треба звертати увагу на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму.
Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання ними основ графічної грамоти. Вивчення курсу креслення передбачено в 11 класах технологічного напряму в обсязі 2 год. на тиждень за навчальною програмою «Креслення. 11 клас» для загальноосвітніх навчальних закладів (лист Міністерства освіти і науки України від 19.11. 2013 р. № 1/11-17681) .
У 8-11 класах креслення може вивчатися як курс за вибором за навчальною програмою «Креслення» для загальноосвітніх навчальних закладів (лист Міністерства освіти і науки України від 19.11. 2013 р. № 1/11-17679).
Розпочинається вивчення креслення  в 7 класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів технічного (інженерного) циклу. Вивчення предмета здійснюється за навчальною програмою «Креслення. 7-8 класи» (лист Міністерства освіти і науки  України від 19.11. 2013 №1/11-17674).
Під час підготовки вчителів до уроків трудового навчання радимо використовувати матеріали, які висвітлюють питання організації навчальної діяльності з технологій, розміщеними на сторінках періодичних видань та спеціалізованих сайтах:
Газета «Трудове навчання»  видавництва «Шкільний світ».
Журнал «Трудова підготовка в рідній школі» видавництва «Педагогічна преса».
Науково-методичний журнал «Трудове навчання в школі». Видавнича група «Основа».

Веб-сайт http://trudove.org.ua/

Веб-сайт http://trudpalcv.at.ua/



Захист Вітчизни

Не дивіться на Україну, як на землю своїх батьків.
Дивіться на неї, як на землю своїх дітей.
І тоді прийдуть зміни…
Святослав Вакарчук
У Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу, тому незважаючи на те, чи будуть учні проходити військову службу у Військовій організації держави чи ні, до захисту своєї Вітчизни вони повинні бути готовими завжди.
Проблема національної безпеки є однією з ключових у розвитку будь-якого суспільства. Суспільна система, що нездатна забезпечити власну національну безпеку, завжди перебуває на межі ризику свого припинення.
Метою предмета «Захист Вітчизни» є не тільки необхідність теоретичної, практичної, фізичної і психологічної підготовки учнівської молоді до захисту Вітчизни і проходження військової служби у Збройних Силах України чи інших військових формуваннях України, а й створення умов для формування та удосконалення життєво необхідних знань, умінь і навичок, високої патріотичної свідомості.
Мета предмета досягається глибоким та осмисленим вивченням матеріалу за кількома напрямками, які розподілені на  розділи, кожний з яких має свої завдання.
Відповідно до мети сформовано завдання предмета:
- підготовка молоді до захисту життя і здоров’я, забезпечення власної безпеки і безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу;
- підготовка молоді до служби у Збройних Силах України, інших військових формуваннях, виконання військового обов’язку в запасі. 
Навчальний предмет «Захист Вітчизни» є обов'язковим і включається до інваріантної частини навчального плану та викладається протягом трьох періодів – у 10-11 класах та під час навчально-польових зборів (занять у лікувально-оздоровчому закладі). Відповідно до Типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 27.08.2010 № 834, зі змінами, що внесені наказом Міністерства освіти і науки від 29.05.2014 № 657, на вивчення предмета у 2016/2017 навчальному році передбачено:
-                     у класах з військово-спортивним профільним навчанням – 2 год. на тиждень; 
-                     у класах всіх інших напрямів – 1,5 год. на тиждень.
Кількість годин може бути збільшена за рахунок варіативної складової навчального плану.
Зміст програмового матеріалу, у залежності від матеріальної бази, регіональних особливостей тощо і може бути змінений на 20 відсотків. Послідовність вивчення тем учитель предмета «Захист Вітчизни» коригує самостійно (в межах року навчання).

У 2015/2016 навчальному році в рамках всеукраїнського конкурсу  «Вчитель року – 2016» вперше відбулося педагогічне змагання серед учителів навчального предмета «Захист Вітчизни». Здобутий багатющий досвід, що потребує поширення.
Ознайомитися з матеріалами учасників  можна за посиланням: http://mon.gov.ua/teacher2016/uchasniki-teaher-2016/zahust/ .     
Майстер-класи учасників ІІІ туру - https://www.youtube.com/playlist?list=PLlGoA1PEos6aGcutEu2NDEomutg9sKW-n
Уроки учасників ІІІ туру - https://www.youtube.com/playlist?list=PLlGoA1PEos6bGlCcmV_y5bj01vQgDjG3f
Детальніше про перебіг Конкурсу  можна ознайомитись за посиланням: http://vippo.org.ua/index.php?pagename=teacher-year.
Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційних веб-сайтах Міністерства (www.mon.gov.ua) та Інституту модернізації змісту освіти (www.imzo.gov.ua).
Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання:  загальнодержавний методично-інформаційний журнал «Оборонний вісник» та ін.
Зокрема у щомісячному виданні Центру військової політики та політики безпеки (ЦВППБ) журналі «Оборонний вісник» міститься широкий спектр інформації військової сфери, яка може використовуватися вчителями і учнями загальноосвітніх навчальних закладів під час підготовки та проведення уроків з предмета «Захист Вітчизни».
Особливістю видання є поєднання інформаційних, аналітичних матеріалів, новин сектора безпеки і оборони України та за військові структури (формування) провідних країн світу.
Допоміжним матеріалом для вчителів буде тематичний розділ з вичерпною, підготовленою профільними фахівцями інформацією, в обсягах та змістом навчального матеріалу та періодичністю відповідно до річного тематичного плану.  Розділ журналу “Мій погляд”, Internet- сторінка сайту ЦВППБ (www.defpol.org.ua) та електронна адреса (е-mail: info@defpol.org.ua) відкрита для налагодження зворотного зв’язку з аудиторією читачів, обговорення з ними проблемних питань та висвітлення досвіду з питань організації військово-патріотичного виховання, а також для надання відповідей, що виникатимуть під час підготовки до проведення та викладання предмета «Захист Вітчизни».
На основі визначених головної мети і завдань та відповідно Державного стандарту предмет вивчається за трьома змістовими лініями:
-                основи військової справи та військово-патріотичне виховання;
-                основи попередження і захисту у надзвичайних ситуаціях;
-                основи медичних знань, надання домедичної допомоги.
Вивчення предмета «Захист Вітчизни» проводиться окремо для юнаків та дівчат (відповідно до листа-роз’яснення Міністерства освіти і науки України від 09.10.2002  № 1/9-444). Поділ класу на групи здійснюється згідно наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп продовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» від 20.02.2002 № 128 (додаток 2). Навчальний предмет при цьому в обох випадках носить назву «Захист Вітчизни» (з уточненням «Основи медичних знань» для дівчат).
Разом з тим, дівчата, за їх власним бажанням (у разі згоди батьків, опікунів або піклувальників) та відповідно до рішення педагогічної ради навчального закладу, можуть навчатися за програмою для юна­ків (тематичний план №1). Юнаки, які за станом здоров’я або релігійними поглядами звільнені від засвоєння основ військової справи, можуть вивчати предмет за програмою для дівчат (тематичний план №1) «Основи медичних знань».
Предмет «Захист Вітчизни» викладається протягом трьох періодів – у 10 і 11 класах під час навчального року та під час навчально-польових зборів (занять у лікувально-оздоровчому закладі). Навчально-польові заняття (збори) можна проводити поетапно (по мірі вивчення тем або розділів), у кінці першого семестру та навчального року, за рахунок літньої практики (10 клас).
Програма для проведення навчально-польових зборів не залежить від потижневого навантаження і розрахована на 18 навчальних годин.
Юнаки вивчають такі розділи: Збройні Сили України на захисті Вітчизни; міжнародне гуманітарне право; тактична підготовка; вогнева підготовка; статути Збройних Сил України; стройова підготовка; військова топографія; прикладна фізична підготовка; військово-медична підготовка; основи цивільного захисту.
Дівчата – основи цивільного захисту; міжнародне гуманітарне право про захист цивільного населення; основи медичних знань і допомоги; домедична допомога у надзвичайних ситуаціях; допомога хворим та догляд за хворими. 
Основи цивільного захисту, як розділ програми,  для групи юнаків і для групи дівчат є спільним.
Практичне закріплення теоретичного матеріалу з розділу «Основи цивільного захисту» також передбачається під час проведення Дня цивільної оборони (цивільного захисту) в загальноосвітніх навчальних закладах.
Розділ програми «Військова топографія» має навчити розуміти, читати і знати топографічну карту. Учитель має пояснити учням значення відповідних знань під час проходження військової служби та під час воєнних дій. Необхідно роз’яснити учням важливу роль і значення топографічних карт у проведенні військових операцій (зокрема на прикладі АТО) та вказати на виняткову її важливість при переміщенні по території військових з’єднань на рівні роти, полку, батальйону.
При поясненні розрахунку азимуту необхідно пояснити учням, що відповідні знання є необхідною умовою для виконання бойових завдань артилерійськими розрахунками та при переміщенні, відповідно до наказів військового керівництва.
Необхідно пояснити учням, що вміння визначити місцевий час та його розрахунок є важливим елементом формування та реалізації відповідних завдань, що стоять перед підрозділами Збройних Сил України у воєнний час.
Слід вказати на виняткове велике значення сучасних технологій зі збору та оброблення космічних і авіаційних знімків на територію проведення бойових дій з метою локалізації військових підрозділів та бойової техніки противника.
Практичне закріплення вмінь та навичок з військової топографії здійснюється під час проведення військово-польових занять (зборів).
Стрільба з автомата та малокаліберної гвинтівки проводиться на відповідно обладнаних стрільбищах і в тирах за планами військових комісаріатів на підставі наказів, погоджених з начальником гарнізону (командиром військової частини, начальником вищого навчального закладу), органом управління освітою і керівником навчального закладу.
З метою практичного закріплення рівня знань, умінь та навичок учнів наприкінці навчального року проводяться навчально-польові заняття (збори), у тому числі, з використанням навчально-методичної бази військових частин, відповідних кафедр вищих навчальних закладів, військових комісаріатів, оборонно-спортивних, військово-оздоровчих таборів, базових навчальних закладів, центрів допризовної підготовки тощо. Їх організація і проведення  планується керівником навчального закладу відповідно до діючих вимог.
Для більш ефективної організації навчально-польових зборів рекомендуємо визначити школи міста (району), на базі яких  проводитимуться заняття, залучивши до них учнів з інших шкіл, об’єднавши їх у навчальні взводи й відділення.
Урок, як основна організаційна форма предмета «Захист Вітчизни», в усіх загальноосвітніх навчальних закладах починається з шикування, виконання гімну України, перевірки готовності класу до уроку і тренування за тематикою уроку протягом 3-5 хв. На заняттях стосунки між учнями та вчителем, а також учнів між собою підтримуються на зразок взаємовідносин між військовослужбовцями Збройних Сил України.
З метою підвищення протимінної безпеки населення та дітей Міністерство освіти і науки рекомендує у загальноосвітніх навчальних закладах спланувати цикл уроків та виховних заходів присвячених поводженню учнів з вибухонебезпечними предметами на які учні  можуть наразитися. Для проведення уроків рекомендовано використовувати відеоматеріали з питань протимінної безпеки для загального населення та дітей, що розроблені Державною службою з надзвичайних ситуацій, ОБСЄ, ЮНІСЕФ та отримали статус соціальної реклами від Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення.  . З цими матеріалами можна ознайомитись в Інтернеті за посиланнями: https://www.dropbox.com/s/6tqoszr2xmiz5lj/Mines.mp4; https://www.dropbox.com/s/wra85b4hfpdmagn/mns%20720x576%20low%2003.08.14.avi; https://www.dropbox.com/s/z8fz2ktrd2f0nm7/mns%20720x405%2003.08.14.mp4.
Основними функціями оцінювання є контролююча, навчальна, діагностична і виховна. При оцінюванні навчальних досягнень з предмета  «Захист Вітчизни» вчителем оцінюються: якість знань, умінь та навичок учнів; нормативні показники, контрольні вправи (нормативні показники та вправи подано у навчальній програмі). Якість виконання нормативів визначає рівень індивідуальної підготовки учнів.
Під час оцінювання рекомендується:
-            здійснювати індивідуальний підхід, тобто створювати для учня такі умови, які відповідають особливостям його розвитку, рівню фізичного підготовленості, стану здоров’я;
-            конкретизувати завдання, визначеного змістом даного уроку, за яке учня буде оцінено;
-            застосовувати гласність оцінки (своєчасно інформувати учня про оцінку з коротким аналізом виконання учнем рухової дії);
-            врахувати: особисті досягнення учнів протягом навчального року; ступінь активності учнів на уроках; залучення учнів до занять фізичною культурою в позаурочний час; участь у спортивних змаганнях усіх рівнів.
Під час складання контрольних вправ з прикладної фізичної підготовки потрібно врахувати деякі особливості, спрямовані на убезпечення учнів від нещасних випадків:
1.     Контрольні вправи складають тільки учні основної медичної групи, які на момент прийняття нормативу не скаржаться на погане самопочуття та стан здоров’я.
2.     Перевірка безпечності місць занять та справності інвентарю.
3.     Обов’язкова присутність медичного працівника.
4.     Проведення розминки.
При здачі заліків та нормативів також мають ураховуватися фізіологічні особливості та релігійні погляди учнів.
Важливими умовами успішності занять з предмета є висока дисципліна, організованість, відповідальність учнів.
Для активізації військово-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах рекомендується вести гурткову роботу відповідного напряму. При проведенні такої роботи необхідно керуватися Концепцією допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді, навчальною програмою «Захист Вітчизни», угодою про співробітництво між обласним департаментом (управлінням) освіти і науки та обласним військовим комісаріатом про спільну діяльність з питань військово-патріотичного виховання учнівської молоді.
Вчителям захисту Вітчизни рекомендуємо надавати організаційно-методичну допомогу та брати участь у проведенні в навчальних закладах Уроків мужності (лист Міністерства освіти і науки України від 13.08.2014       № 1/9-412 «Про проведення Уроків мужності»), які стануть фундаментом формування у дітей та молоді сучасної національної ідентичності на кращих прикладах мужності і звитяги, виявлених нинішніми захисниками Батьківщини, на героїці сучасної боротьби за незалежність і цілісність держави.
Темами цих уроків мають бути мужність українських військових та добровольців, їх вірність Присязі українському народові, готовність віддати життя за мир і спокій в Україні, а також героїзм простих українців (волонтерів), які з перших днів антитерористичної операції допомагають забезпечувати війська захисним спорядженням, ліками, продовольством та, не зважаючи на ризик, вивозять їз захоплених міст і сіл мирних громадян. Варто згадати і про українців, які приймають у себе родини, що вимушені покинути свої рідні домівки.
Лейтмотивом уроків має стати любов до України, самовідданість і патріотизм її захисників, активна громадянська позиція українців, особиста відповідальність за долю держави.
Форми проведення Уроків мужності можуть бути різноманітними, на вибір навчального закладу: зустрічі з учасниками бойових дій, волонтерами, відвідання військовослужбовців, які отримали поранення внаслідок виконання бойових завдань в рамках проведення заходів антитерористичної операції та проходять реабілітацію, виступи дитячих творчих колективів, написання листів до вояків у рамках Всеукраїнської акції «Лист пораненому».
Всі заходи мають враховувати вікові та психологічні особливості дітей.
Радимо анонси про проведення Уроків мужності розміщувати на офіційних сайтах органів управління освітою, навчальних закладів.
Безпека під час проведення навчальних занять із предмета «Захист Вітчизни» забезпечується їх чіткою організацією, суворим дотриманням заходів, що визначаються статутами, курсом стрільб, відповідними керівництвами та настановами.
Керівники навчальних закладів зобов’язані вживати заходів щодо попередження загибелі та травмування учнів, встановлювати необхідні вимоги безпеки під час роботи з озброєнням та військовою технікою, під час здійснення маршу в район занять, проведення занять, стрільб, спеціальних занять і робіт, своєчасно доводити ці вимоги до учнів та добиватися їх суворого виконання.
Перед початком занять керівник навчального закладу зобов'язаний  особисто впевнитись, що для цього створені безпечні умови, учні засвоїли вимоги безпеки та мають достатні практичні навички щодо їх виконання.
Відповідальність за дотримання учнями вимог безпеки на заняттях несуть учителі предмета «Захист



Предмети художньо-естетичного циклу
Предмети художньо-естетичного циклу в школі спрямовані не тільки на естетичне виховання учнів, а завдяки впливу на емоційно-чуттєву сферу через образний зміст творів мистецтва вони здатні ефективно впливати на   формування патріотизму, моралі та інших загальнолюдських цінностей.
У 2016/2017 навчальному році вивчення предметів художньо-естетичного циклу здійснюватиметься за такими програмами:
у 5 – 8 класах за навчальною програмою «Мистецтво. 5 – 9 класи». Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013;
у 9 класі – за програмою «Художня культура. 9 клас». – К.: Ірпінь: Перун, 2005;
у 10 – 11-х класах – за програмами «Художня культура» рівню стандарту, академічного та профільного рівнів.
Програми розміщені на офіційному сайті МОН: (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html);
Навчальна програма «Мистецтво. 5-9 класи» (авт. Л. Масол, О. Коваленко, Г. Сотська, Г. Кузьменко, Ж. Марчук, О. Константинова, Л. Паньків, І. Гринчук, Н. Новикова, Н. Овіннікова) включає три блоки: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» та інтегрований курс «Мистецтво». Цілісна структура програми передбачає наскрізний тематизм та логіку побудови змісту за роками навчання від 5 до 9 класу. У 5–му класі учні засвоюють особливості мови різних видів мистецтва, у 6–му класі – палітру жанрів музичного та образотворчого мистецтв, у 7–му класі – новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства. У 8 – 9 класах учні опановуватимуть стилі та напрями мистецтва.
Наголошуємо, що для формування в учнів мистецьких компетентностей та реалізації практико-орієнтованого компоненту змісту програми предмети художньо-естетичного циклу: музичне мистецтво, образотворче мистецтво, інтегровані курси «Мистецтво» та «Художня культура» мають викладати вчителі зі спеціальною мистецько-педагогічною освітою (вчитель музичного та образотворчого мистецтва, художньої культури).
Упродовж навчання у 8 класі, відповідно до навчальної програми учні загальноосвітніх навчальних закладів опановуватимуть особливості стилів і напрямів мистецтва минулого (античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс (І семестр); бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм (ІІ семестр), у процесі чого засобами різних видів мистецтва розкриватиметься тема року.
Особливістю навчальної програми є варіативність художнього  змісту: кожен учитель може творчо ставитися до змісту, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Він має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та виконання, орієнтуючись на навчальну тематику та критерій їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні та інші види завдань для учнів, враховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку.
У 5 – 7 класах пріоритетними є різноманітні форми практичної діяльності учнів, у процесі чого відбувається їхнє самовираження у співі, інструментальному музикуванні, малюванні, ліпленні, конструюванні, театралізації тощо.
У 8 класі, як і у попередні навчальні роки, пізнання мистецтва відбувається через сприймання, інтерпретацію і оцінювання художніх творів з акцентом на культурологічний контекст та творче самовираження учня, насамперед, у музичній та художній діяльності, що реалізується, зокрема, у виконанні різноманітних завдань та мистецьких проектів (індивідуальних, колективних) відповідно до потреб учнів у співі чи малюванні, конструюванні тощо, що сприятиме активному формуванню компетентностей, визначених навчальною програмою, а саме:
наприкінці 8 класу учень виявляє здатність:
•        інтерпретувати зміст творів  мистецтва різних видів і стилів відповідно до соціокультурного контексту;
•        розробляти індивідуальні та колективні проекти з мистецтва різних епох;
•        застосовувати зв’язки між різними видами мистецтва у художньо-творчій діяльності;
•        висловлювати особистісно-ціннісне ставлення щодо мистецтва різних стилів, виявляти комунікативні вміння в процесі обговорення різних явищ мистецтва в групах,  виконувати проекти з мистецтва;
•        здійснювати самостійну пошукову діяльність щодо мистецтва різних стилів, використовувати музейні матеріали».
Саме тому важливо не перетворити курс «Мистецтво» у 8 класі в суто інформативний, не перевантажувати учнів зайвою інформацію, а наповнити його завданнями художньо-практичного спрямування. Для цього навчальною програмою передбачено виконання учнями практичних завдань, зокрема пошукового (мистецькі проекти) та творчого (виконання живописних та графічних композицій, театралізацій тощо) характеру.
Важливого значення слід приділяти застосуванню на уроках інтегративних художньо-педагогічних технологій, методів і прийомів стимулювання асоціативно-образного мислення (міжвидових мистецьких паралелей, аналогій, порівнянь тощо), що зумовлено спільним тематизмом, який об’єднує навчальний матеріал різних видів мистецтва, насамперед музичного і образотворчого. Також на уроках доцільно застосовувати інтерактивні, проблемно-евристичні, комп’ютерні технології; стимулювати пошук учнями в мистецтві особистісно значущих смислів, співзвучних власному досвіду.
Навчальна та методична література з предметів художньо-естетичного циклу, рекомендована МОН, зазначена у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН.
Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання, зокрема науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта», газету «Шкільний світ» та ін.




Фізична культура
Фізичне виховання — важливий засіб фізичного, соціального та духовного розвитку учнівської молоді.
Метою навчального предмета «Фізична культура» є формування в учнів стійкої мотивації до збереження і зміцнення свого здоров’я та ціннісних орієнтацій щодо здорового способу життя. Предмет надає змогу:
створити цілісну уяву про вплив занять фізичними вправами на розвиток особистості;
оволодіти технікою рухових дій;
набути навичок організації та методики проведення найпростіших форм занять фізичною культурою;
сприяти профілактиці шкідливих звичок тощо.
Заняття фізичною культурою повинні увійти до звички школяра. Рух, змагання, самоствердження – природна суть фізичної культури і спорту.
Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів у 2016/2017 навчальному році на вивчення предмета «Фізична культура» в інваріантній складовій передбачено:
5-9 класи – 3 години на тиждень;
10-11 класи – 2 години на тиждень;
10-11 класи спортивного та військово-спортивного профілів – 5 годин на тиждень.
При складанні розкладу занять на навчальний рік слід враховувати місцеві кліматичні умови, матеріальну базу навчального закладу освіти, кадрове забезпечення вчителями фізичної культури тощо.
Години фізичної культури передбачені усіма варіантами Типових навчальних планів і повинні фінансуватися та використовуватися в повному обсязі. Вони зазначаються в розкладі уроків, ураховуються в педагогічному навантаженні вчителів. Ураховуючи те, що уроки фізичної культури за своїм змістом і специфікою забезпечують рухову активність учнів і не вимагають надмірного розумового напруження, години їх проведення не враховуються при підрахунку гранично допустимого навантаження учнів. Це дає змогу в кожному класі повноцінно використовувати усі навчальні години варіативної складової Типових навчальних планів, не перевищуючи загального обсягу навчального навантаження (сума інваріантної і варіативної складових). Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також доцільне чергування протягом дня і тижня предметів природничого і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання та основ здоров’я і фізичної культури.
У 2016/2017 навчальному році вивчення фізичної культури здійснюватиметься за навчальними програмами, які мають відповідний гриф Міністерства освіти та науки України.
Заняття з фізичної культури в навчальних закладах проводяться вчителем фізичної культури або особою, яка має спеціальну освіту та кваліфікацію: тренер, керівник гуртка, групи, спортивної секції тощо.
До занять з фізичної культури і спорту допускаються учні, які пройшли обов'язковий медичний профілактичний огляд відповідно до Положення про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, не мають протипоказань щодо стану здоров'я, в яких визначені рівень фізичного розвитку і група для занять фізичною культурою.
Присутність учнів на уроках з фізичної культури незалежно від рівня фізичного розвитку і групи для занять фізичною культурою, а також тимчасово звільнені від занять є обов’язковою.
Допустиме навантаження на уроці для тих учнів, які за станом здоров'я належать до підготовчої або спеціальної груп і відвідують уроки фізичної культури, встановлює вчитель фізичної культури.
Організація медичного обслуговування учнів здійснюється відповідно до чинного законодавства.
Поділ класу на групи дівчат і юнаків під час вивчення предмета в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється згідно наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 (додаток 2). При наявності можливостей уроки фізичної культури в 5-9 класах варто проводити для хлопців та дівчат окремо.
Під час планування навчального матеріалу з фізичної культури варто зважати на такі об’єктивні фактори як наявність спортивного залу (майданчика), інвентарю та обладнання, погодні умови тощо. Правильно спланувати навчальну роботу з фізичної культури означає передбачити зміст, форми і методи цієї роботи, врахувати вікові, психологічні і статеві особливості розвитку учнів, рівень їхніх фізичних якостей і рухових здібностей, стан здоров’я тощо.
Змістове наповнення фізичної культури за програмою навчальний заклад формує самостійно з варіативних модулів. Обов’язковим є включення засобів теоретичної і загально-фізичної підготовки, які передбачені програмою для даного класу до кожного варіативного модуля. У 5-6 класах учні мають опанувати 5-6 варіативних модулів, у 7-8 класах – 3-5 модулів, у 9 класі – 3-4 модулі, 10-11 класах – 2-3 модулі. На опанування всіх модулів відводиться приблизно однакова кількість годин. Однак не виключається можливість вмотивованого збільшення або зменшення кількості годин на вивчення окремих модулів.
На заняттях з фізичної культури рекомендуємо здійснювати особистісно орієнтований підхід до навчання учнів за статевими та індивідуальними особливостями фізичного розвитку, а також з урахуванням їхніх потреб і нахилів, навчити учнів «слухати» і «оцінювати» свій фізичний стан, добирати і використовувати різноманітні засоби свого фізичного вдосконалення.
Для оцінювання розвитку фізичних якостей використовуються навчальні нормативи, які розроблено для кожного року вивчення модуля. Контрольні навчальні нормативи є орієнтовними. Порядок їх проведення визначає вчитель відповідно до календарно тематичного планування.
При оцінюванні навчальних досягнень з фізичної культури також враховуються: особисті досягнення школярів протягом навчального року; ступінь активності учнів на уроках; залучення учнів до занять фізичною культурою в позаурочний час; участь у змаганнях усіх рівнів.
Для попередження нещасних випадків слід дотримуватись вимог безпеки під час проведення занять а, особливо, при складанні контрольних навчальних нормативів, коли учні виконують вправи з максимальним навантаженням.
У період з 01.09 до 01.10 кожного навчального року з метою адаптації учнів до навантажень на уроках фізичної культури прийом контрольних навчальних нормативів не здійснюється, а також обмежується виконання вправ з максимальною інтенсивністю.
Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством освіти і науки України до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки України та Інституту модернізації змісту освіти.






 






 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)